Як проходить вазотомія нижніх носових раковин у RHINO

Вазотомія нижніх носових раковин – це хірургічне втручання, під час якого зменшують об’єм підслизової судинної тканини, щоб розширити носові ходи та полегшити дихання.

Операцію розглядають у тих випадках, коли постійна закладеність пов’язана зі збільшенням нижніх носових раковин, а правильно підібране медикаментозне лікування не дало достатнього результату. Розберемося, кому може бути показана вазотомія носових раковин, які методи застосовують у клініці RHINO та чого очікувати під час відновлення.

Чому виникає постійна закладеність носа

Хронічна закладеність носа – це не окреме захворювання, а симптом, який може мати різні причини. Одна з найпоширеніших – гіпертрофія, тобто стійке збільшення нижніх носових раковин.

Нижні носові раковини розташовані вздовж бічних стінок носової порожнини. Вони мають кісткову основу та вкриті слизовою оболонкою з розгалуженою мережею кровоносних судин. Ці структури допомагають зігрівати, зволожувати й очищувати повітря, яке людина вдихає.

У нормі об’єм раковин змінюється залежно від температури повітря, положення тіла та інших чинників. Проте через хронічне запалення або порушення регуляції судин слизова може залишатися набряклою, звужуючи простір для проходження повітря.

Збільшенню нижніх носових раковин можуть сприяти:

• алергічний риніт;
• неалергічний, або вазомоторний, риніт;
• тривале застосування судинозвужувальних крапель і розвиток медикаментозного риніту;
• компенсаторне збільшення раковини при викривленні носової перегородки;
• хронічні запальні процеси у носі та приносових пазухах;
• гормональні зміни;
• регулярний контакт із пилом, димом, різкими запахами та іншими подразниками.

До можливих проявів належать постійна або періодична закладеність носа, дихання ротом, хропіння, погіршення сну, зниження нюху, нежить і стікання слизу по задній стінці глотки. Головний біль і відчуття закладеності у вухах також можуть супроводжувати порушення носового дихання, але ці симптоми неспецифічні та потребують окремої оцінки.

Коли може бути рекомендована вазотомія

Самої скарги на закладеність недостатньо, щоб призначити операцію. Перед вибором лікування отоларинголог має встановити, яка саме структура перешкоджає проходженню повітря.

Обстеження зазвичай включає збір анамнезу, огляд носової порожнини та ендоскопію. Лікар оцінює стан слизової, розміри носових раковин, положення перегородки, наявність поліпів або інших анатомічних змін. За показаннями можуть знадобитися алергологічне обстеження чи комп’ютерна томографія приносових пазух.

Вазотомію найчастіше розглядають, якщо:

• підтверджена гіпертрофія нижніх носових раковин;
• закладеність істотно впливає на сон і повсякденне життя;
• назальні препарати, лікування алергії та усунення провокувальних чинників не забезпечили достатнього ефекту;
• сформувався медикаментозний риніт, який не вдається скоригувати консервативно;
• вазотомія є частиною комплексної операції разом із септопластикою або втручанням на приносових пазухах.

Рішення про операцію приймають не лише за розміром носових раковин, а з урахуванням симптомів, результатів огляду та реакції на попереднє лікування.

Що відбувається під час операції

Під час вазотомії хірург контрольовано впливає на судинні сплетення та інші тканини під слизовою оболонкою нижньої носової раковини. Після загоєння їхній об’єм зменшується, а носовий хід стає ширшим.

Сучасні методики спрямовані на максимальне збереження функціональної слизової оболонки. Це важливо, оскільки вона продовжує зволожувати, зігрівати та очищувати вдихуване повітря.

Вазотомію не слід ототожнювати з повним видаленням носової раковини. Проте залежно від анатомії та вираженості гіпертрофії операцію можуть поєднувати з латеропозицією раковин або обмеженим видаленням надлишкової тканини.

Надмірне висічення носових раковин небажане, оскільки може підвищувати ризик тривалої сухості, утворення кірок, порушення роботи слизової та парадоксального відчуття закладеності навіть при достатньо широких носових ходах.

Які методи застосовують у клініці RHINO

У клініці ЛОР-хірургії RHINO, з послугами якої можна ознайомитися за посиланням https://www.rhinoclinica.com/lor-hirurgiya/, застосовують інструментальну, радіохвильову та коблаційну вазотомію.

Інструментальна вазотомія передбачає механічне роз’єднання або перетинання підслизових судинних сплетень за допомогою хірургічного інструмента. Її можуть використовувати самостійно або як частину більшого втручання.

Радіохвильова методика полягає у введенні спеціального електрода в підслизовий шар. Радіочастотна енергія створює контрольовану зону впливу, після загоєння якої об’єм тканини поступово зменшується.

Холодноплазмова коблація використовує низькотемпературне плазмове поле для впливу на тканини. Метод дає змогу працювати локально у підслизовому шарі та зберігати поверхню слизової оболонки.

У ЛОР-хірургії застосовують також лазерні, ультразвукові та інші методи зменшення носових раковин. Однак жодна технологія не є універсально найкращою для всіх пацієнтів. Вибір залежить від будови носової порожнини, характеру гіпертрофії, супутніх захворювань і того, чи плануються інші операції.

За даними систематичного огляду хірургічних методів зменшення нижніх носових раковин, різні методики здатні покращувати суб’єктивні симптоми та показники носового дихання. При цьому оптимальну технологію визначають індивідуально, оскільки результати залежать не тільки від обладнання, а й від правильності показань та техніки операції.

Як проходить втручання у RHINO

За інформацією клініки, вазотомія триває приблизно 15–30 хвилин. Її можуть проводити під місцевою або загальною анестезією. Вид знеболення визначає хірург з урахуванням обсягу операції, стану пацієнта та запланованих супутніх втручань.

Ендоскопічний контроль дає лікарю можливість бачити операційне поле у збільшенні, точніше контролювати положення інструментів і працювати у потрібній ділянці. Водночас жодне хірургічне втручання не може бути повністю позбавлене ризиків.

Після місцевої анестезії пацієнт зазвичай залишається у клініці під наглядом протягом кількох годин. Після загальної анестезії може знадобитися перебування у стаціонарі до наступного дня.

До можливих небажаних явищ після операції належать:

• кров’янисті виділення або носова кровотеча;
• тимчасове посилення закладеності через післяопераційний набряк;
• сухість і утворення кірок;
• неприємні відчуття або помірний біль;
• утворення спайок між носовою раковиною та перегородкою;
• інфекційні ускладнення;
• недостатній ефект або повторне збільшення раковин із часом.

Імовірність конкретних ускладнень залежить від методу, обсягу операції, супутніх захворювань і дотримання післяопераційних рекомендацій.

Відновлення після вазотомії

Операція виконується всередині носової порожнини, тому зовнішніх розрізів, пластирів або лангет зазвичай не потрібно. Синці та виражений набряк обличчя для ізольованої вазотомії нехарактерні, однак набряк усередині носа у перші дні є очікуваною реакцією тканин.

За інформацією RHINO, після операції під загальною анестезією у носову порожнину можуть встановлювати тампони та силіконові сплінти. Тампони зазвичай видаляють наступного дня, а сплінти – приблизно через 5–7 днів. Після місцевої анестезії потребу в тампонах і сплінтах лікар визначає індивідуально.

Поки сплінти перебувають у носових ходах, дихання може залишатися частково утрудненим. Після їх видалення багато пацієнтів відчувають полегшення, однак остаточний результат варто оцінювати після зменшення набряку та повного загоєння слизової. У частини людей покращення наростає поступово протягом кількох тижнів або місяців.

У період відновлення лікар може рекомендувати:

• регулярно доглядати за носовою порожниною відповідно до призначеної схеми;
• тимчасово обмежити інтенсивні фізичні навантаження;
• не відвідувати сауну, лазню та не приймати надто гарячу ванну;
• уникати гарячих напоїв, перегрівання та інших чинників, які можуть посилити кровотечу;
• не застосовувати краплі, спреї або інші засоби без погодження з лікарем;
• приходити на заплановані контрольні огляди.

У клініці RHINO контрольний огляд і туалет носової порожнини проводять приблизно на 14-й день, а наступне спостереження планують через 1–1,5 місяця. Повернення до повноцінних фізичних навантажень зазвичай можливе через 3–4 тижні, але точний термін визначає хірург.

Як вазотомія може вплинути на сон і самопочуття

Стійка закладеність змушує людину частіше дихати ротом, може погіршувати сон, посилювати сухість у роті та сприяти хропінню. Після успішного зменшення носових раковин пацієнти нерідко відзначають полегшення дихання, покращення сну та зменшення денного дискомфорту.

Водночас вазотомія не є самостійним методом лікування синдрому обструктивного апное сну. Якщо людина голосно хропе, має зупинки дихання уві сні, прокидається з відчуттям нестачі повітря або постійно відчуває сонливість удень, необхідне окреме обстеження. Покращення прохідності носа може полегшувати носове дихання та використання CPAP-терапії, але не усуває автоматично всі причини апное.

Коли потрібно звернутися до лікаря після операції

Не варто чекати чергового планового огляду, якщо після вазотомії виникла сильна або тривала кровотеча, підвищилася температура, різко посилився біль, з’явився неприємний запах із носа чи стан почав помітно погіршуватися. У таких випадках потрібно зв’язатися з хірургом і дотримуватися його рекомендацій.

Клініка RHINO спеціалізується на ЛОР-хірургії та проводить діагностику причин утрудненого носового дихання. Під час консультації лікар може оцінити стан носових раковин і перегородки, перевірити наявність інших перешкод для проходження повітря та визначити, чи потрібна операція або лікування доцільно продовжити консервативними методами.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює огляду та індивідуальних рекомендацій лікаря-отоларинголога.